Danylo_Syvolap_IF-12Для більшості жінок розмовна мова в першу чергу є мовою комунікації: способом створення зв'язків та переговорів (
розумію як "створення переговорів"). Увага акцентується на відображенні подібності та узгодженні досвіду. З дитинства дівчата критикують одноліток (
однолітків), які намагаються виділитись або виглядають кращими за інших. Люди відчувають свої близькі зв'язки (
цього читач перекладу не розуміє - які то звязки...) вдома або оточенні (
так само незрозуміло), де вони почуваються,як вдома (
вдома,вдома...) - з одним або кількома людьми, з якими вони близькі та з якими їм зручно - в інших словах (
іншими словами), під час особистої розмови (
повністю переробити речення - Гугл-перекладач). Але навіть найбільш публічні ситуації (
а це що таке) можуть бути схожими на особисту розмову.
Для більшості чоловіків розмова - це перш за все засіб для збереження незалежності,ведення переговорів та зберігання статусу (
краще "збереження") в соціальному ієрархічному порядку.
Це робиться шляхом демонстрації знань та навичок, також тримаючи центральну стадію (
що) за допомогою усного виконання (що
), такого як розповідь історій, жарти або передача інформації (
повністю змінити речення). З дитинства чоловіки вчились (
краще "вчаться") використовувати говоріння (
мовлення, мову) як спосіб отримання та збереження уваги (
як засіб, що дозволяє привернути й утримувати увагу).Таким чином їм більш зручніше (
зручніше) розмовляти в більших групах,які складаються з людей,яких вони знають досить добре-в широкому сенсі,публічні виступи (
у ширшому сенсі, це публічні виступи).Але навіть найбільш особисті ситуації можуть бути схожими на публічні розмови, більш схожими на надання звіту (
звітування) ніж встановлення взаємозв'язку.
Задовільно, але погано-----------------------------------------------
iryna12 - яка така ІринаЯ сидів у заміській вітальні, розмовляючи з групою жінок, які запросили чоловіків приєднатися до них з нагоди моєї розповіді про спілкування між жінками і чоловіками.
Під час обговорення, один чоловік був надто балакучий, багато коментував і пояснював. Коли я зробив зауваження, що жінки часто скаржаться, що їхні чоловіки не
(достатньо з ними розмовляють, цей чоловік добровільно висловився (
кострубато якось), що він щиро погодився (
на що він погодився?). Він вказав на свою дружину, яка сиділа мовчки біля нього на дивані весь вечір і сказав: Вона співрозмовник у нашій сім'ї (
змінити речення - геть незрозуміло).
Кожен у кімнаті розсміявся. Чоловік глянув здивовано і боляче (
боляче глянув): Це правда, - він додав. Коли я приходив (
приходжу) додому з роботи, я зазвичай мовчав (
так само), але вона знала про що поговорити (
знає, про що можна поговорити). Якби це не було б її ініціативою, ми б проводили весь вечір в тишині (
геть незрозуміло). Інша жінка висловила подібний парадокс (
висловити парадокс - це що) про її чоловіка :Коли ми виходимо кудись (
з кімнати? - "йдемо" буде краще), він є душею компанії. Коли я буваю в іншій кімнаті, я можу почути його голос серед інших. Але коли ми вдома, він не так багато говорить. Я ініціатор більшості розмов" (
"ініціатор" - надто науково слов за стилем). Хто розмовляє більше, жінки чи чоловіки?
... Вважається, що жінки більше говорять. Проте після дослідження з'ясувалося (
кострубато), що є чоловіки, які говорять більше при зустрічях, в дискусійних групах і класах, де дівчата і молоді жінки сидять поруч з хлопцями чи молодими чоловіками. На
()приклад, дослідники зв'язку (
телоефоністи якісь?) Barbara i Gene Eakins записали на плівку і вивчали сім університетів факультету зустрічей (
ДУЖЕ кострубато). Вони знайшли (
що ж вони знайшли?), що і за винятком (
кострубато), чоловіки говорять частіше і, без винятку, говорять протягом дового періоду (
геть змінити речення).
Задовільно, але погано---------------------------------------------------------
Inna_Burkovska_IF-12 Я сиділа у вітальні заміського будинку, розмовляючи (
і розмовляла?) (
і)з групою жінок, які запросили чоловіків приєднатись до них з нагоди моєї бесіди про спілкування між жінками та чоловіками. Упродовж дискусії один чоловік був особливо балакучим, часто коментував та пояснював. Коли я зробила зауваження жінкам через те, що вони часто скаржаться на брак спілкування зі своїми чоловіками, вищезгаданий учасник (
може якось інакше?) розмови повністю погодився зі мною. Він жестом показав на свою дружину, що мовчки сиділа біля нього на дивані увесь вечір, і сказав: "Вона найбільш говірка у нашій сім'ї". Всі присутні вибухнули сміхом. Чоловік подивився на них з подивом. "Це справді так", він пояснив. "Коли я повертаюсь з роботи, я зазвичай не маю, що розповісти, але вона ніколи не перестає говорити. Якби не моя дружина, ми б проводили весь вечір у тиші." Інша жінка розповіла про схоже (
таке ж) незвичне явище, пов'язане з її чоловіком. "Коли ми разом ідемо десь розважитись, він - душа компанії. Навіть якщо я знаходжусь в сусідній кімнаті, я чую його голос попри інші (
це тіпа "всупереч"??). Але коли ми вдома, він рідко має що сказати. Я говорю найчастіше"
Хто говорить більше: жінки чи чоловіки?...Жінки переконані, що говорять забагато. Однак вивчення цього питання наштовхує на думку, що саме чоловіки говорять найбільше - на зустрічах, в групах, де дискують на різні теми і в кабінетах, де дівчата і молоді жінки сидять біля хлопців та молодих чоловіків (
якось незрозуміло, до чого там оці дівчата й молоді жінки...). Для прикладу, дослідники в області комунікацій Барбара та Джен Екінc записали на диктофон та проаналізували сім нарад викладачів, що проводилися в університеті. Вони дійшли до висновку, що чоловіки говорять частіше, за винятком однієї людини (
ммм... що?), але, безперечно, їхня розмова триває довше, ніж у жінок.
ДУЖЕ добре, але не відмінно-------------------------------------------
Lilia_Yurchuk_IF-12Я сидів у приміській вітальні, розмовляючи з жіночою групою, яка запросила людей приєднатися до них з нагоди моєї розмови про спілкування між жінками та чоловіками. Під час обговорення один чоловік був особливо розмовним (
це як?), сповнений тривалих коментарів та пояснень (
кострубато! усе речення). Коли я зробив зауваження, що жінки часто скаржаться на те, що їхні чоловіки не достатньо розмовляють з ними, ця людина (
яка то людина?) висловила добровільність, що вінповністю погоджується (
гугл!). Він жестикував до своєї дружини (
кострубато), яка тихо сиділа біля нього на дивані і сказав. "Вона говорить в нашій сім'ї" (
а він кагбе говорити не вміє?).
Всі в кімнаті розсміялися. Чоловік здивувався і завдав болю (
якась хорор історію у Вас, а не розповідь про вербальну комунікацію). "Це правда", він пояснив: "Коли я приходжу додому з роботи, мені зазвичай нічого сказати, але вона ніколи не перестане розмовляти. Якби це не було для неї важливо, ми провели б цілий вечір у тиші.
Інша жінка висловила подібний парадокс (
кострубато) щодо чоловіка: "Коли ми виходимо, це перетворюється в життя вечірку (
сюррелістично). Якщо мені здається , що він перебуває в іншій кімнаті (
точно - здається?), я завжди чую його голос над іншими. Але коли ми вдома, він не говорить так багато. Я розпочинаю більшість розмов.
Хто більше говорить, жінки чи чоловіки?
Вважається, що жінки говорять занадто багато.
Проте навчання після вивчення показує (
геть незрозуміло), що це чоловіки
які розмовляють більше - на зустрічах, у змішаних групових обговореннях та в класах, де дівчата та молоді жінки сидять поруч із хлопчиками або юнаками (
дуже "туманно"). Наприклад, дослідники зв'язків Barbara та Gone Eakins зареєстрували та вивчали сім семінарів університетських факультетів (
геть незрозуміло). Вони виявили, що за одним винятком, чоловіки говорили частіше і без винятку говорили на більш тривалий термін.
НЕЗАДОВІЛЬНО, дуже поганий переклад-------------------------------------------------
Helen_Urbanovych_IF12Я сиділа у вітальні приміського будинку, розмовляючи з групою жінок (
і розмовляла), які з нагоди лекції, приуроченої темі комунікації між чоловіками й жінками, запросили до розмови і (
також) представників сильної статі (
якось далеченько від тексту). Упродовж дискусії один з чоловіків був особливо активним, даючи довготривалі коментарі та пояснення (
кострубато). А коли я зауважила що жінки часто скаржаться на недостатню кількість спілкування з чоловіками, то він щиро погодився, і підсунувшись до дружини, яка упродовж вечора тихо сиділа поруч на дивані, сказав: « Вона головний мовець у нашій сім’ї» (
надто науково для загального стилю цього тексту). І кімната вибухнула від сміху (
вибухати сміхом), через що чоловік виглядав здивовано та скривджено (
кострубато). «Це правда» - промовив він. Коли я приходжу з роботи, то зазвичай не маю що сказати, а вона не замовкає. Коли б не вона, ми проводили б весь вечір у тиші.» Інша жінка розповіла про схожий парадокс з її чоловіком. «Коли ми кудись ідемо, то він стає душею компанії, і навіть перебуваючи в іншій кімнаті, я завжди чую його голос, але вдома він зовсім не говіркий, тому розмовляю здебільшого я.»
Хто ж таки говорить більше: чоловіки чи жінки?
Прийнято вважати, що саме жінки є балакучішими. Все ж дослідження показали що це чоловіки говорять більше під час зустрічі, в груповому обговоренні та в класних кімнатах, де дівчата й молоді жінки сидять поруч з хлопцями (
не до кінця переданий зміст речення). Так одного дня, двоє науковців записали на плівку й дослідили сім зустрічей університетських факультетів. І виявили, що за винятком одного (
чого?), чоловіки говорили частіше і, безвинятково, говорили довше.
ДОБРЕ, але не ДУЖЕ ДОБРЕ, навіть з мінусом ДОБРЕ------------------------------------------------
Daryna_Romanova_IF12Для більшості жінок розмовна мова-це перш за все,мова спілкування:спосіб встановлення зв'язків та переговорних відносин (
якось аж занадто розумно).Основна увага приділяється відображенням подібності та відповідності досвіду (
що). З дитинства дівчата критикують однолітків,які намагаються виділитися або виглядають краще за інших.Люди відчувають найближчі зв'язки (
це що таке??) вдома або в місцях,де вони почуваються себе як вдома-з одною або з декількома особами,з якими вони почувають себе комфортно і рідними-іншими словами під час особистого спілкування.Але навіть у найбільш публічних ситуаціях можна підходити до цього , подібно як до особистих розмов.
Для більшості чоловіків розмова є перш за все,способом збереження незалежності,ведення переговорів та підтримання статусу в ієрархічному суспільному порядку.Це здійснюється шляхом викладання знань та навичок (
як це - викладання?),а також шляхом проведення основних сцен (
які такі сцени?) шляхом словесних дій,таких як оповідання про розповіді (
оповідання про розповіді),жарти та передача інформації (
кострубато).З дитинства чоловіки навчаються використовувати розмову як спосіб одержувати та привертати увагу (
це приблизно одне й те саме?).Таким чином,вони більш комфортно розмовляють у великих групах,що складаються з людей,які обізнані менш добре ,у широкому сенсі (
геть незрозуміло). Але навіть найбільш особисті ситуації можуть бути наближені як публічні виступи,більше подібно до звіту про встановлення взаємозв'язку (усе речення дуже погано перекладене).
НЕЗАДОВІЛЬНО------------------------------------------------
Yulia_Lopanchuk_IF-12ВАШЕ ФОТО, ПЛІЗДля більшості жінок мова, насамперед, є засобом взаєморозуміння: способом встановлення взаємозв'язків та ведення переговорів. Увага акцентується на виявленні схожості та набутті досвіду. З дитинства дівчатка критикують ровесників, які намагаються виділитися або виглядають краще за інших. Люди відчувають тісні зв'язки вдома, або в місцях, де вони себе почувають як вдома (
які такі звязки?): з однією чи декількома людьми, з якими вони почуваються спокійно та зручно, іншими словами, під час особистого спілкування (
кострубато). Але навіть під час найбільш масового спілкування (
що?), можуть вести (
хто?) себе як і під час особистого.
Для багатьох чоловіків розмова, в першу чергу, є засобом збереження незалежності, ведення переговорів та підтримки свого статусу в ієрархічному порядку (
якій то порядок?). Це здійснюється шляхом показу (
що?) знань та навичок, а також шляхом усного привернення уваги, як от розповідь історії, жарти, передача інформації (
геть погано, переробити речення). З дитинства чоловіки вчаться використовувати розмову для привернення та стримання (
струмувати ворога) уваги. Тобто, вони більш комфортно почувають себе під час спілкування з групою молознайомих людей, в прямому сенсі під час публічного спілкування. Але навіть під час особистого спілкування вони поводяться як і під час публічного, це більше схоже на доповідь ніж на встановлення взаємозв'язків (
не дуже зрозуміло).
НЕЗАДОВІЛЬНО------------------------------------------------------------